Окупанти не дають забрати тіло додому. Та Назар Махневич обов’язково повернеться – нехай і після перемоги. Мати, яка пройшла через сім кіл пекла, аби довести, що її єдиний син загинув, чекає, що зможе перевезти його додому. І провести в останню путь, як він на це заслужив, захищаючи нас із вами ціною власного життя…
Захищаючи Україну від загарбницьких рук російських окупантів, загинув чортків’янин – 29-річний Назар Махневич. Рідні довго розшукували його, сподіваючись на диво. На жаль… Назар загинув ще 5 травня, під час захоплення разом із побратимами ворожого блокпосту у селі Цупівка Дергачівського району на Харківщині. Окупанти влучно поцілили гранатою. 5 травня життя 29-річного воїна обірвалося. Про це повідомили у Чортківській міській раді.
Єдина мрія матері — перевезти тіло сина додому
Мати Назара Світлана Махневич ще довгі місяці оббивала пороги різних інстанцій, розшукувала побратимів, аби бодай дізнатись, як загинув син. І їздила до поранених побратимів, аби отримати свідчення та змінити статус єдиної дитини зі «зниклий безвісти» на «загиблий». Жінка, яка повернулась з Італії, зізнається, що, наївна, сподівалась: знайде правди і допомоги на Банковій — і навіть поїхала туди. Щоправда, далі блокпосту перед Офісом Президента пройти не змогла. Проте довелось пройти міністерства і навіть через суд. Тепер єдине, що залишилось матері — чекати на нашу перемогу чи бодай на повернення містечка, де поховали Назара, на підконтрольну територію. Згорьована мати найбільше мріє — перевезти тіло додому, у Чортків, аби її дитина покоїлась в рідній землі…
Мама Світлана розповіла, що її Назар був надзвичайно патріотичним хлопцем. Дуже хотів служити у війську, втім мав зайву вагу та з першої спроби до армії його не взяли. Хлопець навіть поставив собі ціль і схуд з 94 до 72 кг. З другої спроби його таки взяли до армії.